В козацькому лікарському арсеналі чималу групу складають знахарі, нащадки характерників, які можуть впливати на таємничі сили природи, зцілювати, а іноді й насилати недуги, приносити як добро, так і зло. Їхні таємничі знання викликають, з одного боку, почуття поваги, з іншого — страх, щоб не наслали певної хвороби, лиха.
В Україні знахарі користуються повагою, їх завжди побоюються, але ніколи не зневажають. На Поліссі знахар завжди мав перший голос на громадських сходах тощо. На Гуцульщині знахарів називають мудрими, земляними богами, на Бойківщині — богами, непростими людьми. У центральних районах України поширений термін «знатник».
Багато людей вірять, що знахар народжується під особливою планетою, бо знає більше, ніж звичайні люди. Або знахарем стає кожний, хто народився в понеділок і кого в понеділок мати віднімала від грудей.
Здатністю зціляти деякі недуги наділяють також наймолодшу («мізин», «мазільник») або найстаршу «первісник») дитину. У деяких регіонах вважають, що «мізин», коли виросте, може мізинцем або великим пальцем виводити чиряки, бородавки. «Первісник» здатний бачити біду та всяку нечисту силу.
Вважають, що можна передати звичайній людині знахарські таємничі знання — тільки молодшому від себе і в жодному разі — старшому.
На Гуцульщині вірять, що навчитися «баю» (замовляння) можна тільки у велике свято. На Чернігівщині переконані, що знахарське ремесло треба перейняти за третім разом: «Якщо не запам’ятаєш за третім разом, не зможеш допомагати іншим».
За іншими віруваннями, знахарство можна перейняти, якщо візьмеш із рук знахаря що помирає якусь річ:
Тому дуже остерігалися брати що-небудь із його рук, коли не хотіли переймати знахарства.
Серед знахарів існує й певна спеціалізація:
Переважно вони лікують за допомогою магії — замовлянь, примовок, — але використовують й ліки, хірургічні прийоми.
Знахар має дотримуватися певних правил:
На Гуцульщині забороняється шептати у свято. Часто лікувати треба у певні дні, наприклад, у середу і п’ятницю. Велике значення має і вміння знахарів вселити хворому віру в одужання.
Відкрийте серце для справжніх почуттів за допомогою сили слова. Афірмації на кохання — це не просто фрази, а налаштування вашої внутрішньої енергії на хвилю взаємності. Дізнайтеся, як правильно формулювати запити до Всесвіту, щоб зміцнити існуючий союз або зустріти свою споріднену душу.
Душевний біль знайомий кожному з нас. Козаки-характерники знали: це не слабкість, а голос живої душі, що закликає до змін. Дізнайтеся що таке душевний біль, чому він виникає і як впоратися з душевним болем за допомогою простих вправ і козацької мудрості предків.
Пропоную перелік найбільш актуальних причин, чому людина бреше. Також маєте можливість пройти невеличкий психологічний тест, щоб пізнати, який ви брехун або брехуха.
Питання «чому чоловіки брешуть» — це глибока кроляча нора, де змішані психологія, еволюція та іноді просто бажання уникнути відповідальності або драми. Важливо розуміти, що брехня рідко буває випадковою: зазвичай це інструмент захисту або досягнення мети.
Позитивні афірмації на кожен день — це не просто магічні заклинання, які миттєво змінюють реальність, а швидше «тренування» для вашого мозку. Вони допомагають замінити звичний негативний внутрішній діалог на більш конструктивний.
Багатьом із нас цікаво буде знати як молодий місяць асоціюється з початком нових справ, встановленням фінансових цілей і плануванням. Тому це заклинання на гроші на молодик може допомогти залучити до сімейного бюджету необхідну суму грошей.
Поняття «зурочення» (або «лихого ока») належить до народних вірувань і не має наукового чи медичного підтвердження. У культурі багатьох народів, включаючи українську, існують традиційні методи, які люди використовують, коли вважають, що дитину зурочили.
Люди ставляться до пристріту або зурочення по-різному. Одні вважають це елементом забобонів та народних уявлень. Інші — дотримуються наукової чи то медичної точи зору, що зурочення не може бути реальною причиною хвороб чи невдач. Але є й ті, хто свято вірить в існування лихого ока.
Мені цікаво було в дитинстві спостерігати за ритуалом ворожіння на Новий рік. Тому я вирішив опублікувати декілька варіантів цього ритуалу, що закарбувалися в моїй пам’яті.
Новий рік — це час надії та змін на краще. Тому багато українських традицій пов’язані з вірою в те, що певні новорічні забобони та прикмети можуть вплинути на наступні 365 днів. Чи варто вірити в них? То-о-о вже власна справа.