Друзі, у кожного із нас були моменти, коли на душі так тяжко. Скажу чесно, відчуття не досить приємне. Але ми повинні знати і вміти, як впоратися з душевним болем. Ця стаття кожному із нас не буде на заваді.
Зміст
Що таке душевний біль
Душевний біль проявляє себе під час фізичної напруги або затримки дихання через переживання неприємної страшної ситуації. У деяких випадках її виникнення пов’язують із реакцією, або ж асоціативним зв’язком на якусь неприємну подію давно минулих років, збережену в пам’яті. Це можуть бути минулі болісні переживання. Також людиною можуть створюватися надумані переживання, начебто, на рівному місці.
Часто буває так, що за душевним дискомфортом задумано отримання тієї чи іншої внутрішньої вигоди. Вигода може бути пов’язана з:
- Бажанням бути у центрі уваги.
- Боязню того, що може спіткати невдача.
- Комусь треба помститися.
- Боротьбою за владу.
Також необхідно враховувати і той момент, що сучасною культурою цей внутрішній стан культивується. Нею виховуються душевнохворі люди, привчаються до думки, що й переживання є добром, природними і неминучими, і навіть гідністю вихованих людей.
Як впоратися з душевним болем? Коли постаратися душу не рвати на частини, то всі переживання пройдуть самі за період часу, який необхідний для розслаблення затиснених м’язів. Наприклад:
- У дітей протягом кількох годин.
- Дорослим знадобиться кілька днів.
- Літнім людям на це потрібно кілька тижнів.
Як впоратися з душевним болем
Коли душевний біль виникає внаслідок якихось актуальних подій (розбіжностей, чиїхось дій, конфліктів чи складних розмов), то основна концентрація уваги має бути зосереджена на усуненні реальних причин, але, ні в якому разі, ні на психологічній чи психотерапевтичній роботі з болем. Коли людина постійно створює собі масу проблем у комунікаціях з навколишніми людьми, влаштовує з нічого собі проблеми, то тут потрібно зайнятися не зняттям переживань, а лікуванням власної голови. Тут у всьому винні причини, і потрібно зосередитися на їх усуненні.
Зовсім інше питання, коли випадок вже стався, пішов у глибину душі і там влаштовує дискомфорт. У всьому вже розібралися, а в глибині душі продовжує боліти. Воно зрозуміло, що з часом все зникне, але чи можливо щось зробити, щоб на даний час відчуття болю було не таким сильним, і прогнати його швидше? Не тільки можливо, а й потрібно! Не застаріле переживання можна зняти, переосмисливши ситуацію, що склалася, або ж зняти м’язову напруженість.
Болісно переноситься втрата чогось близького серцю:
- Домашнього вогнища.
- Робочого місця.
- Якоїсь життєвої перспективи.
- Улюбленої людини.
- Здоров’я тощо.
Простими засобами не завжди можна допомогти. Але все ж таки спробуємо. Яка б ситуація вас не застала раптово, в першу чергу, потрібно стежити за своїм диханням. Дихання має бути спокійним або енергійним, але намагайтеся дихати без затримок.
Душевний біль у дітей, пов’язаний зі смертю домашнього вихованця
Діти та свійські тварини часто нерозлучні. Турбота про домашнього вихованця стає для дитини першим уроком відповідальності за когось іншого, дає можливість виховати з неї здорову та гармонійну особистість. Разом з тим, несподівана смерть домашнього улюбленця — це для дитини глибокий душевний біль. Таке завжди стає шоком для малюка, тому що, усвідомлюючи його, він вперше стикається з гіркотою втрати.
Як впоратися з душевним болем у дітей при такій ситуації? Багато батьків, дізнавшись про смерть домашнього вихованця, часто не знають, як розповісти про це своїм дітям. Психологи радять одне: у такій ситуації краще бути максимально правдивими. Не слід говорити про смерть, як про вічний сон: це може призвести до виникнення у дитини страху засинання. Крім того, не рекомендується посилатися на те, що тварину забрав до себе Бог: це може накласти негативний відбиток на сприйняття малюком всього релігійного. Також батькам не слід приховувати від дитини власного смутку, тому що діти повинні розуміти, що сум — це такий самий нормальний стан, як і багато інших.
Важливо пам’ятати, що для багатьох дітей втрата улюбленого вихованця — це перша зустріч зі смертю, що відбулася в їхньому житті. Тому необхідно підтримати дитину в її почуттях, давши їй зрозуміти, що ви повністю усвідомлюєте причину її пригніченого стану. Тільки таким чином можна навчити свою дитину здоровому співчуттю та розумінню.
Декілька уроків для тих, кому зараз важко
А тепер про те, як впоратися з душевним болем, виконуючи нескладні вправи. Ви не займаєтесь зарядкою? Даремно! Обов’язково почніть займатися. Ну, як готові? Тоді внесіть до своєї програми кілька цих простих вправ.
- Вправа на дихання. Вдихання повітря через ніс, а видихання через рот. Дотримуватись при цьому звичного для себе темпу. Вдихи можуть бути не глибокими, щоб не створювати надмірну гіпервентиляцію. Усю увагу потрібно зосередити на власному диханні, і більше ні про що не думайте. Від двох до п’яти хвилин для проведення цієї процедури цілком достатньо.
- Фізична вправа, сидячи на підлозі. Потрібно сісти на підлогу, зігнути ноги в колінах і обхопити їх руками, замкнувши руки в міцний замок. Докладаючи певного зусилля, потрібно розводити коліна на всі боки, роблячи спробу розриву стримувального замка рук. І так бажано повторювати до десяти разів.
Цими нехитрими вправами можна прогнати печаль, що накотилася, або, коли знову повернутися душевний біль, коли емоційно ви поринете в минулі спогади. У цьому випадку потрібно перевести своє тіло в стан теперішнього часу, і болючі відчуття відступлять.
Душевний біль: у чому його сенс?
Виявляється, душевний біль має ще якийсь сенс. Перед тим, як впоратися з душевним болем, зверніть увагу на такі моменти.
- Як і в будь-якого болю, він має своє покликання — щоб ми звернули увагу на якісь порушення в нашому організмі.
- Він закликає вчинити якісь дії, але перед тим, як їх вчинити, людина має переосмислити стан свого життя. Це на кшталт комп’ютера — зробити перезавантаження своїх мізків, щоб прогнати всі старі, інколи ж взагалі неефективні ставлення до життя загалом.
- І найголовнішим є те, що при виникненні душевного болю це говорить про існування у вас живої душі, яка з вас «ліпить» людину. А коли вам вдається побачити та відчути ще й чужі переживання, то ви свята особистість.
Тому ваші переживання інформують вас про те, що ви не є черствою людиною, що ви не бездушна машина, яка працює за введеною в неї програмою — ви жива істота. Життя вами сприймається у повнішому форматі, у вас чуттєве не тільки тіло, а й душа. І це цілком нормально, навіть чудово! Бо повне сприйняття нами життя приносить нам багато радості. Але, хоч би як там було, разом із цим приносить нам страждання, горе, відчуття болю. Так уже склалося в житті, що воно без радості та горя не буває.
Як реагувати на переживання?
Якби ви відреагували на таку ситуацію… Ваш сусід поїхав відпочивати на море і встановив у своїй квартирі сигналізацію. Раптом уночі вона спрацьовує та розкочується по всьому під’їзду. Деякі сусіди, без з’ясування причини, починають крити благим матом сигналізацію. У них виробилася думка, що виною їхньому перерваному сну сигналізація, а не злодії, що залізли до квартири сусіда. Замість того, щоб підняти свої дупи з ліжок, вийти і подивитися, що там діється і, при потребі, викликати поліцію, ці люди лають на всі боки сигналізацію. Читаючи ці рядки, ми вважаємо цих людей не надто розумними, чи не так?
А може, й так… Хтось терпляче переживає біль, незважаючи на те, що близькі люди радять йому терміново відвідати лікаря. Тоді як сама людина продовжує вважати, що жити їй заважає лише сам біль, і немає жодних симптомів, через які він виникає. Спочатку людині доводиться біль терпіти, далі починає приймати знеболювальні препарати, щоб приглушити її. Але біль тільки посилюється, і доходить до того, що якби цей хтось із самого початку відвідав лікаря, то не було б таких серйозних проблем в організмі. Ось і має він купу неприємних наслідків. Розумною цю людину можна назвати?
А тепер чесно зізнайтеся: чи ви самі в чомусь схожі на цих людей, коли вас долає душевний біль? У тому й річ, що ми часто самі не бачимо причин наших переживань, тому не знаємо, як впоратися з душевним болем. Тому і доводиться терпіти, страждати, мучитися, доводити себе до відчаю, вдаватися до різних способів вгамування болю, але не бажаємо почути його сигнал, виправити причину його появи.
Душевний біль — не тільки користь, а й задоволення
Тільки не подумайте, що у автора цих рядків дах поїхав. Мова тут піде не про задоволення, яке нам повинен завдавати душевний біль, такого не повинно бути, ми ж не є духовними мазохістами… Переживання для нас не є самоціллю, і до них не слід прагнути, щоб не заганяти себе в кут, з якого важко буде вибиратися.
Задоволення необхідно отримувати від усвідомлення того, що цим болем міняємося ми і наше життя, що завдяки йому ми маємо шанс відчути сенс самого життя. Якщо камінь впав у душу, серце почало нити — слід поринути в те, що ви переживаєте, прожити цими відчуттями, відчути всі свої страждання.
Постраждайте трохи, це зовсім не страшно, зате додайте до свого життя трохи смаку, хоч гіркого чи то солоного, але смаку. Чим сильніше ви страждатимете, тим більша радість вами потім буде випробувана, внісши зміни у ваше життя. А зміни будуть, бо страждати вічно не вийде. У житті так завжди відбувається — темна смуга змінюється на світлу.
Конфлікт очікувань та реальності
От як впоратися з душевним болем, коли ми на протязі свого життя ставимо самі собі такі умови, які викликають душевні страждання? Душевний біль, найчастіше, проявляється через конфлікт очікувань та реальності. Людина чогось з нетерпінням чекає, бажає, але насправді їх реалізація не завжди відбувається саме так, як було намічено.
Можна сказати, більше того, самою людиною ставиться реаліям надмірно велика кількість умовностей:
- Я хочу це прямо зараз або, на крайній випадок, найближчим часом.
- Це має зробити саме ця людина.
- Це має бути зроблено в такій формі і не інакше.
І коли всі ці умовності руйнуються, ви починаєте ображатись, відчувати слабкість, переживати і страждати.
Адже недаремно Будда сказав, що своїми бажаннями ми приносимо собі купу страждань, а надмірно прив’язавшись до них — неймовірно страждаємо. Але ми так влаштовані, що не можемо чогось не бажати, бо той, хто взагалі нічого не бажає, швидше за все, не зможе бути щасливим і продуктивним.
Як визначитися з точкою рівноваги у цій ситуації? Необхідно зайнятися формуванням власної ієрархії цінностей. Прийти до усвідомлення того, що для нас важливе, а що можна відсунути на задній план. Навчитися працювати зі своїми бажаннями та не встановлювати перед Всесвітом велику кількість умовностей.
Душевний біль виникає там, де є руйнація
Спробуємо провести деякі аналоги. Виникнення гострого фізичного болю може супроводжуватися різкими та раптовими порушеннями цілісності живих тканин. Це може бути поранення, перелом, поріз — це розриває тіло.
Так само виникає і душевний біль: через деякі події, що руйнують і рвуть на шматки звичний спосіб життя. Це може бути пов’язане зі смертю, зрадою, розставанням, загалом щось втрачається. Тоді, як впоратися з душевним болем?
Адже відбувається таке ж сильне випробування болю, як під час перелому або ампутації. Виявляється, чим більшою була втрата, тим сильнішим буде відчуття болю. У разі, коли ми зростаємося з чимось значимим нам, то сприймаємо його, як частину сутності.
Буває так, коли наявність якоїсь справи чи іншої людини у вашому житті стає його змістом. І коли щось йде, наприклад, у зв’язку зі смертю, відходом чи руйнуванням, то переживається, як втрачений сенс життя, супроводжується глибокими та нестерпними стражданнями.
Підсумок
Душевний біль — інформує вас про значне перевищення допустимого порога. Будь-яким необачним впливом, будь-якою емоцією можна викликати переживання. Не повірите, але навіть радості та ніжності бувають нестерпними.
Кожен із нас має свій критерій терпіння та толерантного відношення до болю. Формування цього критерію відбувається переважно у дитячому віці, й багато в чому залежатиме від того, наскільки це дитинство було гармонійно.
Хороше задоволення базових мета-потреб, що відповідають за досягнення, безпеку та прихильність, роблять людину більш стійкою до болю, тим більшою мірою вона володіє потенціалом і ресурсами, щоб продовжувати розвиватися. Якщо дитинство було травматичним, то вже доросла людина має великий ризик на випробування нестерпного психічного болю, потрапивши в кризову ситуацію.
І, в результаті, слід нагадати про те, що будь-який біль — фізичний чи психічний — має властивість припинятися. Тепер ви знаєте, як впоратися з душевним болем.
