Види депресії

Таке явище пов’язане з безперервністю розвитку науки, а також з тим, що сучасний світ зіткнувся з небаченим розмахом, коли види депресії мають широкий спектр проявів і захоплюють нові позиції. Тоді як подолати депресію?

Нижче наведено приклад класифікації за видами депресії:

1. Сезонність депресивного стану.
2. До так званих «жіночих» депресій відносять постнатальну та передменструальну.
3. Класифікують дитячий різновид депресії.
4. Атипова депресія.
5. Дистимія.
6. Псевдодеменція.
7. Меланхолійна депресія.
8. Інші різновиди депресивних розладів.

До інших належать різновиди розладів, що завдають шкоди здоров’ю, але які під офіційні класифіковані діагнози не підпадають.

Сезонний різновид депресії

Настає осінь, і багато людей у душі без будь-яких видимих причин переживають таку ж сльоту, тугу і смуток.

Це і є ні що інше, як осіння депресія. Отже, види депресії визначаються ще й сезонністю, тобто зміною пори року. Всесвітня Організація Охорони здоров’я оприлюднила свої дані, за якими осінньому різновиду депресії піддається кожна п’ята людина.

Зазвичай сезонному коливанню настрою піддаються ті люди, у яких «тонка» психічна організація, плюс ослаблені стресовими ситуаціями, ті, хто незадоволений своїм життєвим укладом, а також мають фізичні та психічні відхилення. Загалом, до цього схильна основна маса мешканців земної кулі.

Щорічно з цим осіннім невдоволенням своєю особистістю та навколишнім світом можуть бути пов’язані різні прояви. Наприклад, легкого характеру, коли не завжди фокусується почуття занепокоєння, так і абсолютною безпросвітністю та неможливістю виконувати будь-яку роботу. Для надто важких випадків є лише одне рішення — звернення за допомогою до фахівця, сміливо звертаючись до психотерапевта чи психіатра. А з такими поширеними варіантами, як із занепадом сил, загальною млявістю, дратівливістю та ін., можна вести боротьбу самому.

Помічено, що в осінній період у людей найчастіше виявляються захворювання не лише застудного характеру. Багатьом доводиться боротися із:

• загостренням хронічних хвороб;
• з виникненням болів у спині;
• ломотою в суглобах;
• головними та серцевими болями, що частішають;
• шлунково-кишковими проблемами.

Це пояснюють фахівці тим, що відбувається різке зменшення денного часу, особливо це стосується північних регіонів, коли до організму людини дедалі менше надходить енергії сонця.

Постнатальна депресія

Зараз йтиметься про особливості організму жінок, у яких більшою мірою існує ймовірність набути постродової депресії. До такої групи з особливим ризиком належать жінки:

1. У родичів яких виявлялися будь-які психопатології.
2. Матері-одиначки.
3. Жінки без підтримки чоловіка чи партнера.
4. Жінки, які не мають соціальної підтримки.
5. Жінки з високою частотою негативних явищ, пов’язаних із періодами вагітності чи пологів.

Ті жінки, які не отримували жодної допомоги від своїх рідних та близьких людей, роблять опис свого стану у вигляді «кошмарного сну», ділячись спогадами першого року життя своєї дитини, початком материнської стежки. У спогадах, пов’язаних з початком материнства повно почуттів розчарованості, і не може бути мови про бажання мати дітей. Найважливішим є те, як впливає цей досвід на взаємини з чоловіком та власним дитям.

Отже, види депресії включають у свій перелік і постнатальний період, який зазнав ретельного дослідження. В результаті цього було виявлено, що вплив невротизму жодним чином не пов’язаний з настанням депресивного післяпологового стану.

Відомий факт, що тривалість постнатальної депресії буває різною: може обмежуватись лише кількома днями або продовжуватись аж до кількох років. Чим триваліший цей період, тим більше цей стан відбивається на дитині, рідних людях і на самій матері.

Не можна залишити поза увагою той факт, що наявність емоційних розладів, особистість, що розвивається, і самооцінка дитини перебувають у тісному взаємозв’язку зі станом мами. До того ж у дітей, у мам яких спостерігалися депресивні стани, є труднощі з вираженням власних почуттів, і вони схильні до проявів депресивних станів.

Види депресії: передменструальний період

Передменструальний період, пов’язаний з нездужанням, що відчувають багато жінок. Ні з того, ні з цього раптом:

• нагряне прояв плаксивості;
• туги;
• дратівливості;
• нав’язливих думок, що рояться в голові;
• різко спалахує гнів.

Жодної радості від життя. Створюється таке враження, що про тебе всі забули. Але настає момент, коли місячних, як і небувало. І життя знову вирує у звичайному руслі. То що відбувалося перед цим?

Висловлюючись мовою психологів, такий депресивний стан назвали передменструальним. На його появу впливають гормональні зрушення великим скороченням прогестерону. Він ще має назву «гормон вагітності». Плюс, порушується електролітний баланс: в організмі відбуваються втрати кальцію, і в надмірній кількості накопичується натрій.

Види депресії включають до свого переліку і передменструальну, яка піддається лікуванню дієвими засобами. Запобігти її можна за допомогою:

• гормонального лікування;
• загальнозміцнювальної та заспокійливої терапії;
• вітамінів;
• багатої калієм їжі;
• сечогінних препаратів.

За індивідуальним рецептом необхідно звертатися до психотерапевта.

Дитяча депресія

Види депресії у свій перелік включають і дитячу, яка може бути викликана у дитини цілим набором факторів, до яких відносяться:

1. Спадкова депресія. До глибокого розчарування, у дітей, батьки яких піддавалися нападкам депресивного стану, нерідко також виявляється ця недуга. Плюс до всього, дитина може отримати схильність до депресії від неблагополучних людей: алкоголіків, наркоманів, і навіть асоціальних товаришів.
2. Внаслідок органічних причин. Коли порушено нормальні біохімічні процеси головного мозку людини, тоді може змінитися її поведінка та настрій.
3. Через вплив зовнішніх факторів. Внаслідок стресу, конфлікту в навчальному закладі, переляку, проблем із взаєминами з батьками може вийти вплив на дитячу психіку.

Атипова депресія

Ця депресія має своєрідну відмінність від інших форм, і супроводжується швидкою реакцією, що виникає у пацієнта на зміну ситуації. Люди, які мають цей розлад, вкрай непостійні з частою зміною настрою, рухливі, і у них багата емоційна сфера. У їхньому настрої відбиваються результати на конкретні ситуації. Тому, коли відбуваються позитивні зміни у житті, як об’єктивні, так і «фантазійні», стан пацієнтів йде на поліпшення.

Тому види депресії у своєму переліку мають і цю недугу, що може виявлятися в результаті:

1. Неконтрольованої потреби в харчових продуктах.
2. Швидкого набору ваги.
3. Патологічної сонливості протягом дня.
4. Надмірного нічного сну.
5. Інтенсивної реакції до зовнішніх подразників.

Вищезазначені ознаки атипової депресії слід доповнити тим, що цю недугу можуть супроводжувати різні соматичні симптоми, які можуть виражатися:

1. Відчуттям втоми.
2. Зниженням активної діяльності.
3. Зниженням запасу енергії.

Дистимія — симптоми та ознаки

Дистимія має деякі характерні особливості. Вона має низький рівень енергетичного запасу, малорухливість, занижену самооцінку, а також вкрай низький потенціал, щоб отримати задоволення в повсякденному житті.

З легкою дистимією пов’язують її прояв, як спосіб звільнення від стресу і, як варіант уникнення невдалих моментів. Тяжкіші випадки дистимії можуть негативно вплинути на повсякденну діяльність людини. Зазвичай пацієнтів не влаштовують ігри чи звичайна діяльність.

Діагностувати цю недугу може бути неможливо через тонкість природної симптоматики. Пацієнтами часто вона може ховатися всередині соціальних ситуацій, що впливає на складність постановки діагнозу, і виявлення симптомів може бути дуже ускладненим.

Також види депресії такі як дистимія, можуть супроводжуватися нерідко супутніми захворюваннями. Виникнення дистимії найчастіше буває одночасно з іншими психологічними розладами. Дуже важливим є виявлення ознак глибокого депресивного стану, зловживання алкогольними напоями та наркотичними засобами та ін.

Види депресії істеричного реактивного стану — псевдодеменція

Псевдодеменція є істеричним реактивним станом, якому сприяє зумисне зниження інтелекту. Проявлятися може у вигляді грубих порушень польоту думок, мовної субстанції, і навіть складними руховими актами. На її виникнення мають прямий вплив психогенні впливи функціональних та органічних порушень з перехідним характером.

Діагноз встановлюється при відвідуванні пацієнтом психіатра під час співбесіди, опитування його рідних, і навіть застосовуються спеціальні дослідження, щоб оцінити когнітивні розлади. За допомогою лікування усуваються психотравмуючі фактори із застосуванням заспокійливих препаратів, фізіотерапії, а в деяких випадках і антидепресантів.

Збільшення ймовірності виникнення псевдодеменції може статися через:

1. Отримання психічних розладів. На думку фахівців, ймовірність розвитку псевдодеменції збільшується у разі, коли пацієнт уже має психогенний депресивний стан.
2. Попередні органічні ураження. Існуючими дослідженнями доведено наявність зв’язку псевдодеменції з патологіями, що вражають головний мозок органічного походження.

Меланхолійна депресія

Меланхолійна депресія, види депресії та форми якої відносяться до сильного депресивного розладу, основу якого становить меланхолія. Людина, яка страждає на меланхолію, нерідко розчаровується в сенсі життя.

Емоційні складові весь час змінюються, у думках та настрої людини загострена увага на поганих життєвих моментах. Тривалість такого стану може тривати кілька місяців, або навіть років. Меланхолія відноситься до одного з виду сильного депресивного стану, до якого найчастіше схильні люди похилого віку в однаковій мірі, як чоловіки, так і жінки.

Особливості меланхолії складаються з:

1. Відсутності енергії, особливо у першій половині дня.
2. Проблеми тримати себе в руках.
3. Неуважності чи поганій концентрації.
4. Нездатності проявити задоволення.
5. Сонливості: більш тривалого сну, ніж зазвичай.

Люди з меланхолією схильні до надмірного почуття провини, що може виражатися у неадекватній реакції на те, що відбувається. Наприклад, при випадковому наборі неправильного телефонного номера людина відчуває велике почуття провини.

Види депресії або інші стани недуги

Під іншими видами депресії мається на увазі перелік даних розладів, що завдають шкоди здоров’ю, але не підпадають під опис офіційно визнаних діагнозів.

Тепер стає очевидним, що лише фахівцю під силу встановлення правильного діагнозу та призначення правильного проходження курсу лікування. Нічого ганебного в депресивному стані немає. Тому без сорому необхідно звертатися за допомогою до лікаря при прояві перших симптомів цієї недуги. Самолікування ні до чого доброго не приведе. Більш ранні стадії захворювання при профілактичному лікарському втручанні легше запобігти, або звести його до більш легкої стадії.