Так, якщо відкинути уроджені (спадкові) хвороби, то всі інші недуги ми набуваємо самостійно. Тому дійсно здоров’я в наших руках. Наприклад, багатьма із захворювань ми обзаводимось в процесі нашого життя: це захворювання печінки, нирок, підшлункової залози, шлунково-кишковими захворюваннями тощо.

Наше здоров’я в наших руках

Здоровенькі були! Ми хвороби собі прививаємо з великою любов’ю, немов обставляємо нову квартиру — сюди можна ще додати гастрит і виразку шлунку, а ось тут буде холецистит, камінчики у жовчному міхурі, та й нирки вони прикрасять. Але для цього треба поїсти жирного, кисленького, солоного, а на закуску — солоденького, та побільше! І запиваємо це все пивом або горілочкою.

Звичайно, після такої дієтотерапії частина органів буде швиденько «обставлена» хворобами.

Що стосується серцево-судинної системи, то тут і говорити нічого — ми просто знущаємося з неї: постійно створюємо собі різні проблеми, а потім самі ж страждаємо від них.

Узагалі, складається враження, що страждання — наше національне хобі. Так, одні страждають від кохання, інші:

  • від розчарування;
  • від багатства;
  • від бідності;
  • від хвороб;
  • від усього відразу…

Можете уявити собі, що відбувається в цей час із нашим бідним серцем — воно то завмирає, то оживає. Судини буквально тремтять — від страху дуже звужуються, від радощів — надмірно розширюються. А в результаті — постійні болі, нервові спазми, непритомність, інсульти, інфаркти.

І хто винен у всьому цьому? Звичайно, більше ми самі, а не лихі часи, що, до речі, ніколи не були легкими.

Що ж нами робити?

Змінити ставлення до життя: перестати нервувати з будь-якого приводу. Завжди пам’ятати мудрий вислів: «Усе минає — мине й це». Отже, наше здоров’я в наших руках.

Довгожителі планети

Можливо, що саме так, як написано вище, ставляться до перипетій життя й усі довгожителі, яких на Землі не так і мало. Наприклад, 180 років прожила осетинка Тансе Абзів, 152 роки — албанець Худів. У 1998 році у віці 141 року помер житель Південної Азії Бір Нараян Чудхалі.

На початку ХХІ століття у Болгарії була відома бабуся довгожителька Біна Чароджиєва, якій на той час було 120 років. Причому, кров’яний тиск у неї був тоді 120/80, гарний зір і прекрасна кардіограма. Взагалі в Болгарії в Смолянському окрузі — «колисці довголіття» — було зафіксовано близько 1000 довгожителів, які перебували на рубежі вікового ювілею.

Цей перелік можна продовжувати нескінченно. Адже в кожній країні, у кожній області є свої «патріархи», які досягли столітнього рубежу. В основному це люди, які фізичною працею заробляють собі на хліб насущний, займаються землеробством, скотарством.

Один із болгарських довгожителів Христо Ангелов (106 років) на питання, що дало йому можливість досягти такого віку, відповів: «Усе життя не мав годинника на руці й начальника над головою».

Велике значення в житті довгожителів має і харчування. Звичайно у них правильний режим: вони не переїдають, уживають найпростішу їжу — молоко, хліб, картоплю, квасолю. Молоко (кисле та свіже) є основною їжею. М’ясо їдять 1—2 рази на тиждень, причому різне:

  • ягнятину;
  • баранину;
  • яловичину.

Менше — курятину й ніколи — свинину. З’їдають більше кілограма хліба на день, 2—3 яйця на тиждень, багато дикорослих фруктів та овочів. Оцет, сіль і цукор уживають у невеликих кількостях. Використовують переважно рослинні жири (соняшникову та маслинову олію), але вживають і тваринні жири (масло, баранячий жир).

Як бачимо, спосіб життя довгожителів простий і природний. І кожен з нас також має шанс прожити 180 років. Забагато? Ну, тоді не менше 120—140, причому в доброму здоров’ї, при повному розумі.

Вважаєте, що це для вас особисто неможливо?

Дарма! Учені-геронтологи дотримується іншої думки. Так, на конгресі медиків у Базелі 100 лікарів дійшли висновку, що ознаки старіння у віці 80 років є передчасними й ми повинні жити не менше 140 років.

Харчування і довголіття

Вітчизняні дієтологи підійшли до проблеми довголіття більш конкретно, з чисто практичного боку. Після численних експериментів була вироблена теорія, відповідно до якої ми старіємо — розумово та фізично — внаслідок того, що в сполучній тканині нашого організму відбуваються зміни. Саме ці зміни сповільнюють здатність тканини засвоювати поживні речовини.

А це значить, що людина вмирає не від старості, а від голоду, незважаючи на те, що вона щодня 3—4 рази на день поглинає чималу кількість їжі.

Доктор Том Спайлз, великий фахівець із харчування, підтвердив цю думку на практиці. Так, він лікував передчасно постарілих жінок і чоловіків, інвалідів, які вважалися безнадійно хворими. Лікування полягало в застосуванні «терапії харчування», коли хворі одержували їжу, яка містить білки, природні вітаміни та мінеральні солі. Особлива увага приділялася цибулі, капусті, яблукам, а також чаю та сухому червоному вину. Саме в цих продуктах міститься найбільше флавонідів — речовин, що найкраще оздоровлюють організм і продовжують його життя.

Результати перевершили всі найсміливіші прогнози: хворі старі буквально перетворювалися — до них поверталася енергія молодості та здоров’я. Отже, здоров’я в наших руках.

Так що всі ми дійсно маємо шанс дожити до похилого віку в доброму здоров’ї та при ясному розумі. Особливо в тих випадках, коли навчимося відрізняти здорову їжу від нездорової. Не будемо поглинати все підряд, виробимо звичку тренуватися фізично, щоб не носити десятки кілограмів зайвої ваги й не перетворитися на постійних відвідувачів поліклінік та пацієнтів декількох лікарів.

А це значить, що всі ми повинні засвоїти принципи здорового способу життя. А це допоможе нам позбутися стресів, нервових зривів, навчить нас радіти будь-якій миті життя — якою б вона не була, вона все одно прекрасна. Такий погляд на навколишній світ допоможе нам зберегти міцне здоров’я на довгі роки.

Ну, а якщо хвороба, через які-небудь неординарні причини, усе-таки здолає нас, то, швидше за все, рецепти народної медицини, що містяться на сторінках проекту «Українська народна медицина», допоможуть вам перебороти всі ваші недуги. Здоров’я в наших руках!