Омела біла трапляється як паразит на деревах — частіше плодових, березах і тополях, рідше на хвойних. З давніх-давен народні цілителі використовують лікувальні властивості омели білої в народній медицині. Лікарською сировиною служать молоді гілочки і листя, їх збирають пізньої осені або взимку.
Зміст
Застосування омели білої
У медицині омела використовується давно. Ще Пліній та Парацельс застосовували її при лікуванні епілепсії; нервових захворювань, кольок, кровотеч. Лікарі ХVIII і ХІХ століть призначали омелу при запамороченнях, апоплексії й істерії. Дослідженнями встановлено, що:
- омела знижує артеріальний тиск;
- посилює діяльність серця;
- розширює судини;
- зменшує збудливість центральної нервової системи.
Зазвичай використовують омелу, яка паразитує на березах. Водний відвар п’ють при підвищеному тиску, головному болю, епілепсії. Відвар омели із граба, дуба, сосни вживають при:
- хворобах серця;
- нервових захворюваннях;
- туберкульозі легень;
- раку;
- ковтуні;
- астмі;
- ревматизмі.
У народній медицині омела біла
Широкого застосування набули лікувальні властивості омели білої у народній медицині. Омела біла застосовується всередину у вигляді настоянок і відварів:
- при епілепсії;
- іпохондрії;
- істерії;
- як протисудомний засіб;
- при атеросклерозі;
- головному болю;
- як кровоспинний засіб при маточних, легеневих, гемороїдальних, шлунково-кишкових кровотечах.
При шлункових кровотечах препарати з омели білої діють ефективніше в суміші із травою хвоща.
У народній медицині омела біла зрідка застосовується як анестезуючий та протираковий засіб на останніх стадіях онкологічних захворювань (коли оперативне втручання вже неефективне), оскільки препарати омели гальмують розвиток злоякісної тканини.
У науковій медицині використовують переважно як гінотензивний засіб. Крім того омела біла, має деяку заспокійливу, кровоспинну, сечогінну, глистогінну та в’яжучу дію. Препарати омели білої застосовуються при:
- лікуванні неврозів;
- гіпертонії II ступеня;
- атонії кишечника:
- істерії;
- епілепсії;
- шкірних захворювань (зовнішньо);
- при гінекологічних, шлункових, легеневих, носових кровотечах.
У геронтології та геріатрії омела біла знайшла застосування у комплексній терапії пацієнтів похилого віку, які перенесли тяжкі захворювання. У цьому випадку сумарний ефект від застосування препаратів омели було б правильно охарактеризувати як загальнозміцнюючий.
Лікувальні властивості омели білої
Настій або відвар (35-40 г на 1 л води) гілок з листям або ягодами вживається всередину по 1 ст. л. при атеросклерозі, запамороченні, головному болю, судомах і кровотечах — шлункових, легеневих тощо.
Легкий відвар: 15 г на 200 мл води; вживати по 1 ст. л. тричі на день, застосування — проти вищеназваних хвороб.
Відвар-суміш для зовнішнього застосування: 15 г трави омели і по 10 г деревію, водяного перцю, дубової кори, трави кропиви жалкої і квіток глухої кропиви змішати і заварити в літрі окропу.
Настій готують із розрахунку 1 чайна ложка подрібненої сировини на склянку окропу. П’ють по 1-2 чайні ложки 4-5 разів на день перед їдою.
За переказами кельтів, жреці друїдів вважали омелу за священну рослину і виліковували за її допомогою навіть такі страшні хвороби, як чума.
У фітотерапевтичній практиці часто практикується приготування настою на холодній воді. Використовується також настоянка на 70% спирті чи горілці.
Відвар застосовується як зовнішній засіб. Для спринцювання використовують відвар листя і гілочок омели білої з деревію при гінекологічних кровотечах як кровоспинний засіб.
Чай з омели білої п’ють для підняття тонусу ослаблі люди похилого віку, а при запамороченнях — будь-якого віку.
Зовнішньо відвари з омели застосовують у вигляді примочок при хронічних незагойних ранах, виразках, наривах; у вигляді сидячих ванн при геморої.
Друзі, якщо ви знаєте про ще якісь лікувальні властивості омели білої та застосування її в народній медицині, то поділіться своїми надбаннями в коментарях до цього допису.
