Народний лікарський порадник говорить про те, що ми хочемо бачити дітей здоровими, та й самі бути повними сил. Але життя влаштоване так, що людина хворіє з самого дитинства. Спочатку її лікує мати, потім вона починає лікуватися сама. Ми біжимо до лікаря і вимагаємо дати таблетку, яку випив би і побіг далі. Немає таких таблеток, почитайте анотації до них. Навіть самі звичні й прості таблетки мають протипоказання і побічні ефекти.
Тут вас ніхто не закликає повністю відмовитися від таблеток, без них не обійтися, але згадайте, що дано нам природою, яке багатство навколо нас. Скористайтеся цим, поверніть собі і своїм близьким здоров’я і радість життя. Адже той, хто створив наш рослинний і тваринний світ, був надзвичайно мудрий. Візьміть будь-яку травинку, вона завжди щось лікує, просто ми про це не знаємо. Навіть самі отруйні рослини знайшли застосування в фармацевтиці. Важливо зрозуміти, що природа, як творіння Боже, дана нам даром. Трави, плоди, коріння — благословенний дар Божий, відмахуватись від якого нерозумно.
Люди здавна знали цілющі властивості трав. Ці відомості передавалися з покоління в покоління. Так поступово формувався народний лікарський порадник. Траволікування широко практикувалося ще до хрещення Русі. «Ізборник Великого князя Святослава Ярославовича» (1076) дає опис багатьох лікарських трав. До нашого часу зберігся травник «Мазі», складений онукою Володимира Мономаха.
Розширювалися зв’язки Русі з іншими державами, з’являлися нові заморські трави з Олександрії, Багдаду, Генуї і Венеції. У XVI—XVII століттях вже з’явилося досить багато книг з описом лікарських рослин: «Траволікар», «Зельник», «Жизненик» та ін. Духовенство теж не залишилося осторонь, священики складали інструкції з лікування травами. Однак монастирі завжди жили в своєму замкненому світі, і вони набагато раніше стали вирощувати лікарські трави, знали, яка від якої хвороби допоможе, крім того, черниці завжди вважали своїм обов’язком допомагати стражденним.
Саме життя вчило людей пізнавати цілющі властивості всього, що їх оточує, будь то рослина, камінь або метал. Правда, важко сказати, що допомагало більше — цілюща сила рослин або віра в допомогу Всевишнього. Жодна справа не обходилася без молитви. Моляться Господу, Пресвятій Богородиці та святим лікарям: великомученику і цілителю Пантелеймону, до преподобного Агапіта Печерського та іншим. Моляться про себе, про своїх близьких, про тих, хто потребує допомоги.
Тому і нам, перш ніж почати використовувати для лікування народний лікарський порадник, як і перед будь-яким добрим ділом, добре б помолитися. Бувайте здорові!
Наприклад, рецепт